/Files/images/IMG_3187.JPGМоя зустріч зі школою - 2017/Files/images/IMG_3495.jpg

Цьогорічна відпустка в Сахутівці була короткою, але досить насиченою подіями та зустрічами. Намилувалися неповторними сільськими краєвидами, побували в гостях у друзів-корюківчан, відвідали спортивно-розважальний комплекс «Бреч». Відзначили дні народження сестри та старшого племінника. На кладовищі трішки прибрали могили батьків та близьких родичів. Майже всі ці дні нас дивував і не давав розслабитись початок та апогей такої давно вже небаченої в наших краях «грибної лихоманки». За невідкладними домашніми справами та активним відпочинком десяток уже досить коротких осінніх днів пролетів блискавично швидко, залишивши після себе зустрічі з рідними і земляками, веселі та сумні спогади про минуле, неповторні враження і сотні знятих кадрів фото-відео…

/Files/images/IMG_2994.JPG/Files/images/shkola2017/IMG_0698.JPGЛише у неділю 10 вересня, за день до від’їзду, відклавши всі незакінчені та нагальні справи, зібрався і пішов на поклон до школи-ювілярші. Про 110-ліття школи при зустрічах приходилося майже усім нагадувати. Десять літ після святкування сторіччя учбового закладу та чотири роки від його закриття стерли в пам’яті сьогоднішніх жителів села і учнів тепер уже інших шкіл згадку про цю історичну дату. На превеликий жаль, наші постійні публікації про цю визначну сільську подію на сайті «Сахутівська школа та сахутівчани» ( http://sahutivka-zosh.edukit.cn.ua ) та в цілому ряді суспільних мереж знайшли неабияку зацікавленість т і л ь к и у земляків-сахутівців різних поколінь в інших регіонах України, близькому і далекому зарубіжжі.

/Files/images/Береки_2.jpgПо дорозі до школи завітав до сусідньої зі шкільним подвір’ям привітної садиби подружжя Берек – Павла Антоновича та Галини Анатоліївни (дівоче прізвище – Бабич). Вони пенсіонери, займаються досить солідним домашнім господарством, виховують трьох доньок. Крім того, усі разом допомагають церкві, котра знаходиться сьогодні у самій найстаршій 110-літній шкільній будівлі. Галина Анатоліївна (бувша випускниця та викладач Сахутівської школи) також безкорисливо збирає і надає матеріали для нашого сайту, мріє написати та видати історію нашого села.

/Files/images/IMG_3387.JPGПісля двохгодинної бесіди, спогадів, розгляду старих світлин та інших історичних матеріалів, Галина Анатоліївна люб’язно згодилась разом піти до шкільного двору та відкрити приміщення церкви, всередині якої я ще ні разу не бував. Проходячи навпростець давно вже висохлі долину та копанку Небесного, згадали про це сімейство та про ще одного шкільного сусіда, мабуть першого голову сільської Ради 20-х років минулого століття, а потім першого голову колгоспу (можливо - комуни) Сахуту Каленика Платоновича. /Files/images/shkola2017/IMG_3394.jpg

А ось і шкільне подвір'я. Воно здалека начеб-то таке ж саме, як і в минулому році, але підійшовши ближче і придивившись, помічаєш трошки постарілі будівлі, місцями молоду тополину поросль з підосичниками-красноголовцями, перенесену у цьому році з бувшої хати-церкви позолочену баньку з хрестом, повну відсутність спортивних споруд та ще багато-багато чого/Files/images/shkola2017/IMG_3493.jpg іншого.../Files/images/shkola2017/IMG_3399.jpg

/Files/images/shkola2017/IMG_3472.jpg/Files/images/shkola2017/IMG_3393.jpg/Files/images/shkola2017/IMG_3400.jpg

/Files/images/shkola2017/IMG_3415.jpg/Files/images/IMG_3429.jpg/Files/images/IMG_3434.jpg/Files/images/IMG_3469.jpg/Files/images/IMG_3402.jpg/Files/images/IMG_3405.jpg/Files/images/IMG_3437.jpg/Files/images/IMG_3453.jpg Переступаємо через шкільний, тепер уже церковний поріг, і потрапляємо у сахутівське святилище. Ті ж самі класи-кімнати, вікна, підлога, стеля та стіни...Але замість парт, класної дошки, настінних плакатів та портретів знаменитих вчених у самому великому класі нас вражає прекрасно оформлений церковний інтер'єр.

У колишньому маленькому класі – затишна та привітна скромна церковна трапезна. Навпроти, там де колись була канцелярія та учительська, тепер зберігаються речі церковних ритуалів. Бувший менший великий клас до цього часу залишається непрацюючим спортивним залом, виконуючи також функції допоміжного складського приміщення. Як і всюди, стіни невеличкого коридору також прикрашені іконами та рушниками-вишиванками ручної роботи. Навкруги охайна чистота і порядок, атмосфера святості та спокою. Всередині церковного приміщення та навколо 110-літньої будівлі бувшої школи відчувається рука господаря, чого не скажеш про стан інших шкільних споруд та прилеглої до них території.

Щира подяка Галині Анатоліївні, яка разом з чоловіком Павлом Антоновичем та дітьми безкорисливо оберігають старенькі стіни нашої школи, згуртовують навкруг себе мало чисельних земляків-сахутівчан для збереження сільських традицій, історії нашого Сіверського краю, пам’яті про наших дідів-прадідів і буременне сьогодення.

/Files/images/shkola2017/IMG_1099.JPG

Маємо надію, що пані Галина та односельчани, не зважаючи на свою постійну щоденну зайнятість, більш детально на сторінках нашого сайту розкажуть нам усім про історію виникнення релігійної громади села, про отця Геннадія та інших священників, котрі приймали і приймають активну участь у створенні та діяльності сільської церкви Різдва Богородиці, якої Сахутівка не мала з часів свого заснування.

Кiлькiсть переглядiв: 322

Коментарi