Бородавкін Ілля Сергійович

/Files/images/adamchik/Бородавкін.jpgБородавкін Ілля Сергійович народився 2 серпня 1908 року в селі Домашлин, Сосницького повіту, Чернігівської губерні в бідній селянській родині. До цього часу в родині вже було троє дітей. У 1909 році сім'я по Столипінської реформі переїхала до Сибіру, в село Устюг (зараз - Ємельяновський район Красноярського краю). Тоді при переїзді селянам давали «підйомні» - кінь, корову, 12 десятин землі і допомогу в будівництві будинку.

В юності Ілля працював з кіньми, возив продовольчі обози на північ краю. При цьому щорічно їздив на армійські збори, навчався на артилериста (закінчив в 1940 році Омську зенітно-артилерійську школу). Одружився з місцевою дівчиною Анною. До війни у них народилося четверо дітлахів - дві дівчинки і два хлопчики. Працював десятником (бригадиром) на будівництві тваринницької ферми. Перед війною його вибрали головою колгоспу. У РККА покликаний з Омелянівського РВК в 1941 році.

З липня 1942 року на фронті. На початку 1943 року був поранений. У травні 1943 року повернувся в стрій. Пройшов бойовий шлях від Воронежа до Кракова. У жовтні 1943 року старший сержант Бородавкін командував гарматою в 330-му Гвардійському винищувально-протитанковому полку 9-ї Гвардійської винищувально-протитанкової артилерійської бригади 47-ї армії Воронезького фронту. Кілька разів відзначився під час визволення України. Свою першу нагороду, орден Вітчизняної війни II ступеня, він отримав за бій при форсуванні Дніпра 2 жовтня 1943 року. Тоді розрахунок його гармати витримав німецьку танкову атаку, підбивши ворожий «Тигр». 12 жовтня 1943 року бойові позиції, які займав розрахунок Бородавкіна, при вогневій підтримці мінометної батареї, атакували 14 танків. Відважний артилерист вів вогонь до тих пір, поки атака була відбита, знищив в цьому бою три німецькі танки. 15 жовтня 1943 року гармату Бородавкіна знову атакувало 8 танків. Коли від попадання німецької міни стали горіти і вибухати снаряди, Ілля, ризикуючи життям, організував гасіння спалахнулих ящиків зі снарядами, одночасно продовжуючи вести вогонь по танках. Був знищений 1 танк, після чого інші були змушені відступити. За бої на правому березі Дніпра гвардії старшому сержанту Іллі Сергійовичу Бородавкіну Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

21 листопада 1943 року відважний артилерист відбив атаку 15 танків противника, при цьому знищивши три танки. За цей бій був нагороджений орденом Слави III ступеня. З нагородного листа: «21 листопада 1943 противник зосередив на рубежі оборони наших частин в районі села Осівці Житомирської області до полку піхоти і 50 танків. Увечері, під прикриттям темряви, атакував наші частини. Під ударом переважаючих сил наша піхота здригнулася і відійшла. На гармату тов. Бородавкіна йшло до 15 танків противника. Бородавкін прийняв бій. Його гармата безстрашно вела вогонь, поки не була відбита контратака, знищивши при цьому 3 середні танки противника. Сам гвардії старший сержант виявив виняткову стійкість і відвагу».

Далі воював гвардієць вже на території Польщі. З-під Кракова був направлений командуванням в Київське артилерійського училища, де і зустрів звістку про довгоочікувану Перемогу.

У листопаді 1945 року, після демобілізації, Ілля Сергійович повернувся в рідне село. Працював головою сільської ради, був секретарем партійної організації Устюгської МТС, перед пенсією - зоотехніком по бджільництву. Під його керівництвом в радгоспі зібрали рекордну кількість меду. За перше місце по району Ілля Сергійович був нагороджений поїздкою на ВДНГ до Москви. Після війни в родині з'явилися ще п'ятеро дітей. Помер Герой війни 23 червня 1978 року. Іменем героя названа вулиця в селі Устюг. На будинку, де проживав Ілля Сергійович, і на будівлі середньої школи встановлено меморіальні дошки.

Кiлькiсть переглядiв: 211

Коментарi