Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Ровесниця ХХ-го віку
- З історії села Сахутівки
- Формування нової влади
З жовтня 1917 по січень 1919 року в наших місцевостях діяла влада Центральної ради Української Народної Республіки, Директорії, німецько-австрійських військ; кінець-кінцем встановлюється більшовицька влада. До осені 1919 року по річці Десна проходив фронт боротьби з військами генерала Денікіна. Деякий час по тому у цих районах діяли окремі банди. У 1919 році деякі жителі сіл і хуторів Олександрівської волості влилися в ряди Богунського полку Миколи Щорса.
Десь у ці ж часи створюються комітети бідноти, а потім і незаможних селян. Сільські Ради разом з комбідами та комнезамами розподіляли між селянами конфісковані землі, організовували людей на боротьбу з рештками банд і куркулями, які перешкоджали проведенню продрозкладки, нападали на обози з хлібом. З надписів на кладовищенських обелісках відомо, що 1 серпня 1920 року перший голова комнезаму Верещако Олександр Олексійович загинув від рук куркульської банди, а в 1921(?) році бандитами розстріляний Наумчик Олексій Єпіфанович.
В 1918 – 1921 роках, паралельно з діяльністю комбідів і комнезамів, в навколишніх селах створюються сільські Ради. Великі Сахутині та Наумчикові хутори, хутір Самсонівка, а також зо три-чотири десятки маленьких хуторців і окремих садиб-дворів з городами, розкиданих серед бездоріжжя болотисто-лісової місцевості між селами Киселівка, Олександрівка, Верхолісся, Тютюнниця та Домашлин, що в цілому об'єднувались не так давно під умовною назвою Киселівські козацькі хутори, в ці післяреволюційні часи адміністративно-територіально належать Киселівській сільській Раді Олександрівської волості Сосницького повіту.
Головним завданням адміністративної реформи, яка розпочалася з 20-х років минулого століття, стало зміцнення апарату радянської влади та його наближення до населення. В цей період хуторі адміністративно, а потім і територіально, об’єднуються в нові села, створюються нові сільські Ради.Одночасно з ряду повітів створюються адміністративні округи, а волостей створюються райони. Зі спогадів очевидців достовірно відомо, що в 1922 році головою новоствореної Сахутинської сільської Ради був обраний Сахута Каленик Платонович. (Газета «МАЯК" від 5 січня 1978р.). В 1923 році, уже в складі нового Корюківського району, нова сільська Рада переходить у підпорядкування Сновській окрузі ще Чернігівської губерні, а з 1925 року – у Конотопській окрузі Чернігівської області.
Деякий час на виборній посаді секретаря довоєнної Ради працював Середа Аврам Семенович, а останнім головою перед війною був Бардаков Степан Силович
В 1923 році Сосницький повіт, а з ним і Олександрівська волость розформовуються, а при Сновській окрузі створюється Корюківський район, куди входить і Сахутинська сільська Рада (хутори Сахутине і Наумчики – 173 господарства / 866 жителів та хутір Самсонівка – відповідно 38 / 378). В цьому ж «Списку населених пунктів Чернігівської губернії», 1924 року видання, до Корюківського району відноситься також сусідні сільські Ради с. Киселівки (669 / 3202); с/Р с. Домашлина (413 / 1982) з хутором Лукавець (62 / 314); с/Р с. Тютюнниці (134 / 661) з хуторами Костючки та Рожки (102 / 435); с/Р. деревні Верхолісся (303 / 1603); с/Р містечка Олександрівка (478 / 2075). Сам же районний центр представлений с/Р селища Корюківка (772 / 5939) з Держцукрозаводом (343 / 1343) та хутором Хворости (78 /425). У цьому ж році село Корюківка отримує статус селища міського типу (містом стає аж у 1958-му).
З червня місяця 1925 року Сновська округа повністю скасовується, а Корюківський район підпорядковується Конотопській окрузі. На тогочасній схематичній мапі з кордонами районів та сільських Рад чітко визначено населені пункти з сільрадами, в тому числі і «х.х.Сахутины и Наумчики». Поки що і с/Р села Киселівки разом з прилеглою комуною «Красный Октябрь» залишаються на Корюківщині.
У вересні 1930 року всі округи розформовані. Вводиться двоступенева система управління. Корюківський район стає самостійною одиницею райцентрів I-ї категорії у складі УСРР.