А тепер повернемось до шкільної історії. У зв'язку з розформуванням в 1961 році Корюківського району Сахутівська школа була 7 років (до 1967 року) підпорядкована Менському РВНО. Відкривається при сільській школі філія Менської заочної середньої школи робітничої молоді, де повну середню освіту отримують ті, кому рік-два не дала довчитись війна. Серед її випускників уже згадувані Середа Ф.А., Середа (Стайно) М.Ф.; отримав тут повну середню освіту і Верещако Леонід Остапович, котрий з сімейних обставин не міг після закінчення 8-и класів ходити до школи в інше село. В 1963-1964 роках, у зв'язку з хворобою Федосова Б.П., тимчасово виконує обов'язки директора школи знову Зіненко П.І.

Три роки опісля пробув директором школи Цивінський Олексій Антонович і стільки ж часу - Пархоменко Петро Платонович. У ці роки з демонтованого старого сільського клубу (бо в центрі села почав працювати новий сучасний Будинок культури) виростає на шкільному подвір'ї нова четверта будівля.

14 років підряд (1969-1983р.р.) очолював шкільний колектив Верещако Віталій Георгійович - строгий але справедливий керівник, щира, скромна і доброзичлива людина, прекрасний сім'янин, Вчитель, ветеран війни та праці, самодіяльний художник і скульптор, поет, композитор, музикант, муляр - пічник, майстер по дереву тощо.

Більше всіх - два терміни (1983 - 1997р.р. та 1999 - 2009 р.р.) пропрацювала директором уже згадувана раніше Балюта (Дегтярьова) Валентина Іванівна. За її керівництва в 1990 році школа стає 9-річкою. Разом з нею вчителюють корінні сахутівчанки та колишні випускниці школи Циганок (Балюта) Галина Миколаївна, Берека (Бабич) Галина Анатоліївна та Лисенко Наталія Володимирівна. Заповітна мрія кожної з них, - написати та видати, зберегти для потомків достовірну історію свого села, - поки що так і не збулася.

З 1997 по 1999 рік директор школи Кузуб (Вишняк) Валентина Іванівна.

12 серпня 2007 року Сахутівська 9-річка відсв'яткувала свій 100-літній Ювілей. Тоді у школі навчалося 43 учні, педагогічний колектив складався з 10 вчителів (четверо - колишні її вихованці). І вже у ті часи йшли розмови про її можливе закриття. Дуже цікаві цифри для аналізу і роздумів про сільське післявоєнне життя, чітку демографічну картину його розвитку можна прослідити по нижченаведеній таблиці (на жаль поки що не закінченій):

Динаміка кількістьного складу учнів Сахутівської сільської школи 1945-2013 р.р.

Учбовий рік Кількісь учнів по класах, чол. Усього по школі, чол.

1945-19461 2 3 4 5 6 7 8 9

Динаміка кількістьного складу учнів Сахутівської сільської школи 1945-2013 р.р.

Учбовий рік Кількісь учнів по класах, чол. Усього по школі, чол.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1945-1946 31 21 52

1946-1947 33 31 21 85

1947-1948 28 33 31 21 113

1948-1949 27 28 33 31 21 140

1949-1950 20 27 28 33 31 21 160

1950-1951 5 20 27 28 33 31 21 165

1951-1952 6 5 20 27 28 33 31 150

1952-1953 8 6 5 20 27 28 33 127

1953-1954 9 8 6 5 20 27 28 103

1954-1955 6 8 8 6 5 20 27 80

1955-1956 12 6 7 8 6 5 20 64

1956-1957 14 14 5 7 8 6 5 59

1957-1958 17 13 14 6 7 8 6 71

1958-1959 10 15 14 13 6 7 8 73

1959-1960 11 12 13 15 14 6 7 78

1960-1961 15 12 12 13 16 13 6 7 94

1961-1962 9 15 12 12 14 15 13 6 96

1962-1963 14 9 14 11 15 14 16 12 105

1963-1964 11 14 10 15 13 13 14 15 105

1964-1965 10 10 13 9 15 12 13 13 95

1965-1966 12 10 10 13 10 13 12 13 93

1966-1967 22 12 9 10 13 10 13 12 101

1967-1968 16 22 10 9 10 12 10 13 102

1968-1969 18 16 22 10 9 10 12 10 107

1969-1970 15 18 16 20 9 10 10 12 110

1970-1971 13 18 16 20 11 10 10 10 108

1971-1972 12 13 18 16 21 11 10 10 111

1972-1973 11 12 13 18 16 21 11 10 112

1973-1974 16 11 12 13 18 16 20 11 117

1974-1975 13 16 10 13 12 18 16 21 119

1975-1976 11 13 16 11 12 13 18 16 110

1976-1977 7 11 13 16 11 12 13 18 101

1977-1978 5 7 11 13 16 11 12 13 88

1978-1979 6 5 7 11 13 16 11 12 81

1979-1980 7 6 5 7 11 13 16 10 75

1980-1981 7 7 6 5 7 11 13 15 71

1981-1982 8 7 7 6 5 7 11 13 64

1982-1983 3 8 7 7 6 5 7 10 53

1983-1984 1 3 8 7 7 6 5 7 44

1984-1985 1 1 3 8 7 7 6 5 38

1985-1986 10 2 1 3 8 7 7 6 44

1986-1987 6 10 1 3 3 8 7 7 45

1987-1988 3 6 10 1 3 3 8 7 41

1988-1989 4 3 6 10 3 3 8 37

1989-1990 7 4 3 6 10 3 3 36

1990-1991 3 7 3 3 4 10 3 4 37

1991-1992 7 3 8 4 3 4 10 3 42

1992-1993 5 7 3 8 4 3 4 10 44

1993-1994 10 5 7 3 8 4 3 4 10 54

1994-1995 6 10 6 7 3 8 4 3 4 50

1995-1996 3 6 10 5 7 3 8 4 3 49

1996-1997 7 3 6 10 5 7 3 8 4 53

1997-1998 3 7 3 6 10 5 7 3 8 52

1998-1999 7 3 7 3 6 10 5 7 3 51

1999-2000 11 7 3 7 3 6 11 5 6 59

2000-2001 5 10 7 3 7 3 5 11 6 57

2001-2002 5 8 7 1 6 3 5 11 46

2002-2003 8 5 8 8 1 5 2 5 42

2003-2004 8 8 5 8 8 1 5 2 45

2004-2005 4 8 7 5 8 8 1 5 46

2005-2006 3 4 8 7 5 7 8 1 43

2006-2007 4 3 4 8 7 4 7 8 45

2007-2008 43

2008-2009

2009-2010

2010-2011

2011-2012

2012-2013

У 2009 році школу очолив молодий педагог Охріменко Володимир Михайлович, який залишиться в історії Сахутівської сільської школи як її останній директор. На превеликий жаль з 1-го вересня 2013 року з цілої низки суб'єктивних і об'єктивних причин Сахутівська школа припинила свою діяльність, проіснувавши 106 років.

Тютюнницька 9-річка була закрита ще в 2003 році. А в 2010 році закривається і сусідня Домашлинська середня школа, у якій на той час навчалось лише 18 учнів. Зараз усіх учнів возять щоденно на навчання до Корюківських шкіл та гімназії спеціальні шкільні автобуси. Звичайно ж, що шкільні заклади районного центру мають все необхідне для навчання дітей – комп’ютерні класи, лабораторії, розвинуту гурткову роботу, більш досвідчених педагогів; завдяки цім, так званим опорним школам, створюються рівні умови для навчання учнів у місті та селі. Але діти втрачають все ж таки багато часу на добирання до школи та назад, не вистачає часу на виконання домашніх завдань та на допомогу батькам по господарству. Міська школа відриває молоді сільські покоління від хліборобської праці на землі. А головне – школа була ще й культурним осередком села, другим «отчим домом»; із її закриттям, окрім клубу з одним завідувачем, у селі нічого не залишилось. Чи ж не повернутись нам десь на 100 років назад – створити при діючій у селі церкві початкову парафіяльну школу для 1 – 4 класів; а може відкрити по селах філії початкових шкіл для маленьких діток – учнів, поки ще не «розтягнуті» до кінця шкільні будівлі? Без школи немає села – твердить народна мудрість. Ось одне із нагальних питань для новостворених сільських територіальних громад з центрами у містах.

Десять років тому, у недільний літньо-серпневий день ми святкували 100-річний ЮВІЛЕЙ нашої рідної, тоді ще працюючої школи. Подивіться, при нагоді, новини на нашому сайті http://sahutivka-zosh.edukit.cn.ua за 2007-й, репортаж з районної газети «МАЯК», наші зустрічі, поздоровлення та привітання, світлини десятирічної давнини…

Десять років – це мізерна, зовсім непомітна краплинка нашого швидкоплинного життя в безмежному океані історичного розвитку земної цивілізації. Ми на ціле десятиліття постаршали; багато з оточуючих пішли назавжди у вічність-небуття, а наші ряди поповнилися молодою порослю дітлахів. Але для кожного з нас особливо ці роки настільки насичені всілякими подіями, сподіваннями і звершеннями, що запам’ятаються нами, нашими дітьми та онуками-правнуками на віки-віків.

Сумним для усіх сахутівчан стало закриття з 1 вересня 2013 року сільської школи-дев’ятирічки. За 106 років свого існування навчальний заклад став на селі осередком отримання знань і розповсюдження культурних та загальнолюдських цінностей серед багатьох поколінь наших односельчан. Переживши декілька революцій, війн, голодоморів, Перебудов і Майданів сільська школа та селяни не змогли перебороти «новаторство» деяких мужів від науки і освіти місцевого та загальнодержавного масштабів.

Для підтримки шкільних та сільських традицій, об’єднання розпорошених по різних школах учнів та розкиданих по усьому світу випускників, створення та поглиблення історії школи, бувшого колгоспу та села, збереження пам’яті про земляків-односельчан 19 серпня 2013 року було започатковано сайт «Сахутівська ШКОЛА та сахутівчани» http://sahutivka-zosh.edukit.cn.ua , якому 19 серпня 2017 року, на Яблучного Спаса, виповнилось 4 роки. За цей час до сторінок сайту звернулося близько 920 вчителів, 1190 учнів, 1010 батьків, 1200 випускників школи та 1080 інших відвідувачів.

Значна кількість дописувачів сайту передає світлини, текстову та іншу інформацію через електронну пошту vsereda@ukr.net, використовуючи Skype (vladimirsereda1); розміщує в періодичній пресі та на сторінках соціальних мереж типу "ФейсБук", "Однокласники", "В контакті" тощо. Посильну роботу в отримуванні, уточненні, коригуванні та передачі інформації проводять Капітан (Середа) Світлана Федосіївна та сім’я ще одних сахутівських Капітанів: Світлана Петрівна (дівоче прізвище – Наумчик) з донькою Анастасією і сином Владиславом. Серед активних кореспондентів сайту можна відмітити Береку (Бабич) Галину Анатоліївну (с.Сахутівка), Сахуту (Наумчик) Наталію Вікторівну (с.Сахутівка), Одерій (Черепанову) Олену Арсентіївну (м.Корюківка), Прокопенко (Верещако) Ніну Віталіївну (м.Мена), Панченко (Федосову) Ларису Борисівну (м.Чернігів), Токар (Науменко) Тетяну Антонівну (м.Чернігів), Тищенка Григорія Миколайовича (Харків), Верещако Леоніда Остаповича (м.Одеса), Наумчик (Петрик) Віру Григорівну(м.Гомель, Білорусь), Євуса Ігоря (м.Сімферополь, Крим), Волчкову (Наумчик) Ліну Володимирівну (м.Санкт-Петербург, Росія), Максимову (Наумчик) Людмилу Володимирівну (м.Псков, Росія), Філіпову (Онофрійчук) Юлію (м.Петропавлівськ-Камчатський, Росія) та ще багато-багато земляків-сахутівчан, котрі пам’ятають свою Малу Батьківщину і землю своїх дідів-прадідів.

Ці останні абзаци стали коротеньким вступним словом до відкритої недавно нової сторінки сайту «Славне 110-ліття Сахутівської школи». На превеликий жаль, об’єктивні та суб’єктивні обставини нинішнього буременного сьогодення не дозволили нам організувати масову зустріч для святкування досить поважної річниці дорогої нашої школи. Тож приїздіть (коли хто зможе) у село, сходіть на шкільне подвір’я, схиліть голови перед будівлями вашої альма-матері. Відвідайте сільські кладовища, поклоніться могилам наших батьків, родичів, вчителів; віддайте шану відомим і просто нашим землякам-сахутівчанам, покладіть квіти до пам’ятників і братських могил, пом’яніть усіх «незлим тихим словом»…. Сфотографуйтесь з однокласниками, рідними та близькими, напишіть хоча б маленьку оповідь про себе, ваших пращурів, своїх друзів та сусідів. Знайдіть старі світлини, історичні нариси та документи, вірші, пісні, ноти тощо. Передавайте все це на сайт любим доступним способом, а ми обіцяємо вашу інформацію опрацювати та оперативно опублікувати. Спасибі усім за майбутню співпрацю!

Кiлькiсть переглядiв: 303

Коментарi