В мирне, хоч і не зовсім тихе, життя нашого села 22 червня 1941 року, як і до всіх народів бувшого СРСР, увірвалась Друга світова війна, яка для нас залишається ще й Вітчизняною. В перші ж дні Корюківський райвійськкомат призиває все військово-зобов'язане чоловіче населення села. За роки війни тільки порівняно невелика Сахутівка послала до війска 166 своїх жителів. За участь у бойових діях понад 100 чоловік нагороджено орденами та медалями. Не повернулися до рідного краю 144 сахутівчан і самсонівців; більшість їх імен ще недавно були викарбувані на пам'ятнику в центрі села, який створив ветеран війни та праці, їх бойовий побратим Верещако Віталій Георгійович. Ось вони поіменно:

Авраменко Іван Якович, 1912 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Авраменко Федір Якович, 1918 р. н.. Червоноармієць, рядовий 244 Стрілецького Полку (в/ч 39819), 41 Стрілецької Дивізії. Загинув 02.11.1943 р. (за інш.інформац. 19.10.43). Похований м. Ветка, Гомельська обл.

Адамчик Григорій Михайлович, 1921 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Адамчик Петро Андрійович, 1918 р. н.. Червоноармієць, рядовий 255 Гвардійського Стрілецького Полку, 65 Гвардійськоі Стрілецької Дивізії. Загинув 17.09.1944 р. Похований сел. Ерглі, Мадонський р-н, Латвія

Бабич Архип Іванович, 1897 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Бабич Дмитро Олексійович, 1912 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Бабич Іван Єгорович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий 215 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 29.04.1944 р. Похований с.Овадно, Володимиро-Волинський р-н, Волинська обл.

Білий Андрій Захарович, 1906 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Більченко Володимир Іванович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий 215 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 30.04.1944 р. Похований с.Овадно, Володимиро-Волинський р-н, Волинська обл.

Більченко Іван Микитович, 1901 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Більченко Степан Микитович, Червоноармієць, рядовий 15 Гвардійського ОСБ. Загинув 06.08.1943 р. Похований с. Радовищі, Хотинецький р-н, Орловська обл.

Бугай Петро Павлович, 1918 р. н.. Червоноармієць, сержант.

Васько Георгій Дмитрович, 1921 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Войтенко Дмитро Павлович, 1926 р. н.. Червоноармієць, рядовий. Загинув 06.04.1945 р. Похований м. Бидгощ, Польща.

Войтенко Іван Петрович, Червоноармієць, рядовий. Загинув 11.1941 р.

Войтенко Павел Петрович, 1899 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Глоба Микола Пилипович, 1922 р. н.. Червоноармієць, рядовий 215 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 20.01.1944 р. Похований с.Михновичі, Калинковичський р-н, Гомельська обл.

Говоруха Іван Васильович, 1921 р. н.. Червоноармієць, рядовий 38 ОСБ. Загинув 08.09.1943 р.

Губенко Михайло Григорович, 1906 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Тимофій Сидорович, 1914 р. н.. Підпільник. Загинув у січні 1942 р.

Денисенко Олексій Зінов'євич, 1916 р. н.. Червоноармієць, старшина 459 ОМСБ. Загинув 22.08.1943 р.

Джим Іван Іванович, 1922 р. н.. Червоноармієць, рядовий 1 Гвардійської Винищувальної Бригади Особливого Призначення. Загинув 09.08.1943 р. Похований м.Понирі, Курська обл.

Джим Федір Іванович, 1924 р. н.. Червоноармієць, сержант 218 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійскої Стрілецької Дивізії. Загинув 21.07.1944 р. Похований с.Висоцьк, Любомильський р-н, Волинська обл.

Капітан Андрій Максимович, 1909 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Капітан Федір Степанович, 1918 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Кириченко Захарій Опанасович, 1901 р. н.. Червоноармієць, рядовий. Загинув 25.01.1944 р.

Кириченко Андрій Павлович, 1909 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Клок Григорій Іванович, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий 304 Стрілецької Дивізії.

Коваль Федір Микитович, Червоноармієць, рядовий. Загинув 17.08.1944 р.

Ковтунович Констянтин Іванович, Червоноармієць, рядовий.

Ковтунович Петро Иосипович, Червоноармієць. Лейтенант.

??Костючок Іван Макарович, 1921 р. н.. Червоноармієць, капитан 1027 Стрілецького Полку, 198 Стрілецької Дивізії.

Костюченко Микола Данилович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Кузуб Василь Харитонович, р. н.. Червоноармієць, рядовий.

???Кузуб Григорій Корнійович, 1923 р. н.. Червоноармієць, рядовий 682 Стрілецького Полку, 202 Стрілецької Дивізії. Загинув 22.07.1943 р.

Кузуб Григорій Петрович, 1924 р. н.. Червоноармієць, сержант 108 Стрілецької Дивізії. Загинув 4.01.1944 р.

Кузуб Дмитро Ульянович, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий 215 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 16.11.1943 р.

Кузуб Корній Павлович, 1895 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Кузуб Микола Петрович, Червоноармієць, рядовий.

Кузуб Петро Федотович, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Кочур Семен Данилович, 1909 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Кучеренко Семен Хомич, 1905 р. н.. Червоноармієць, рядовий 1181 Стрілецького Полку, 356 Стрілецької Дивізії. Загинув 14.11.1943 р.

Ларченко Анатолій Іванович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий 111 Стрілецького Полку, 55 Стрілецької Дивізії. Загинув 6.02.1944 р.

Ларченко Анатолій Тимофійович, Червоноармієць, рядовий.

Ларченко Андрій Семенович, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий 262 Стрілецької Дивізії.

Ларченко Григорій Онисимович, 1914 р. н.. Червоноармієць, сержант.

Ларченко Григорій Тимофійович, Червоноармієць, рядовий.

Ларченко Іван Антонович, Червоноармієць, рядовий.

Ларченко Іван Семенович, 1893 р. н.. Червоноармієць, рядовий 878 Стрілецького Полку, 290 Стрілецької Дивізії.

Ларченко Михайло Олександрович, 1924 р. н.. Червоноармієць, рядовий 215 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 10.07.1944 р.

Ларченко Петро Олександрович, 1915 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Ларченко Федір Антонович, 1923 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Лісовенко Микола Леонтійович, Червоноармієць, рядовий.

Лісовенко Микола Федорович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Лісовенко Федір Євдокимович, Червоноармієць, рядовий.

Лісовенко Федір Юхимович, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Лісовенко Федір Леонтієвич, 1897 р. н.. Червоноармієць, рядовий 60 Окремої Саперної Бригади. Загинув 6.02.1942 р.

Лисенко Євдоким Федорович, 1904 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Лисенко Іван Андрійович, 1901 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Лисенко Петро Федорович, 1922 р. н.. Червоноармієць, сержант.

Малишев Іван Якович, 1919 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Малютенко Микита Степанович, Червоноармієць, рядовий 258 Стрілецького Полку, 140 Стрілецької Дивізії. Загинув 21.10.1943 р.

Малиш Андрій Федорович, 1926 р. н.. Червоноармієць, рядовий 250 Стрілецького Полку, 82 Стрілецької Дивізії. Загинув 27.09.1944 р.

Макіша Іван Опанасович, 1914 р. н.. Червоноармієць, рядовий 1152 Стрілецького Полку, 344 Стрілецької Дивізії. Загинув 22.11.1944 р.

Макіша Михайло Савович, 1904 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Мартинович Михайло Іванович, 1926 р. н.. Червоноармієць, рядовий 1183 Стрілецького Полку, 356 Стрілецької Дивізії. Загинув 9.10.1944 г.

Міц Володимир Васильович, 1914 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Міц Пантелій Романович, 1906 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Мотлох Микола Іванович, 1926 р. н.. Червоноармієць, рядовий 995 Стрілецького Полку, 263 Стрілецької Дивізії. Загинув 2.08.1944 р.

Мойсієнко Андрей Мартинович, 1922 р. н.. Червоноармієць, рядовий 191 Гвардійського Стрілецького Полку, 64 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 27.02.1945 р.

М'ягкий Іван Петрович, 1899 р. н.. Червоноармієць, рядовий 96 Стрілецького Полку, 140 Стрілецької Дивізії.

Миколайчик Григорій Семенович, 1909 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Миколайчик Данило Тимофійович, 1914 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Миколайчик Іван Тимофійович, 1924 р. н.. Червоноармієць, молодший сержант 218 Гвардейіського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 1.04.1944 р.

Науменко Григорій Кузьмич, 1904 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Олександр Карпович, 1922 р. н.. Червоноармієць, рядовий 57 Окремої Саперної Бригади. Загинув 4.04.1942 р.

Наумчик Олександр Сергійович, Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Андрій Іванович, 1907 р. н.. Червоноармієць, старшина.

Наумчик Онисим Олексійович, 1908 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Афанасій Сидорович, 1902 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Василь Логвинович, 1904 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Григорій Корнійович, р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Дмитро Євлампієвич, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий 943 Стрілецького Полку, 257 Стрілецької Дивізії.

Наумчик Зіновій Олексійович, 1904 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Іван Григорович, 1919 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Михайло М., Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Микола Васильович, 1906 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Тимофій Леонтійович, Червоноармієць, рядовий.

Наумчик Тимофій Матвійович, 1919 р. н.. Червоноармієць, политрук 6 Кавалерійської Дивізії.

Наумчик Федір Федотович, 1905 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Неживий Митрофан Іванович, 1892 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Неживий Семен Митрофанович, 1920 р. н.. Червоноармієць, рядовий 410 Стрілецького Полку, 81 Стрілецької Дивізії. Загинув 11.11.1943 р.

Петрик Микита Полікарпович, 1908 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Охріменко Олександр Егорович, 1907 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Оскірко Арсеній Федотович, 1918 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Польовик Данило Микитович, 1903 р. н.. Червоноармієць, рядовий 67 Гвардійського Стрілецького Полку, 22 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 06.10.1944 р.

Польовик Павло Микитович, 1900 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Романенко Феодосій Дмитрович, 1925 р. н.. Червоноармієць, молодший сержант 218 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 11.04.1944 р.

Романенко Яків Федорович, 1905 р. н.. Червоноармієць, сержант 483 ОСБ, 356 Стрілецької Дивізії. Загинув 12.03.1945 р.

Примаченко Олександр Данилович, 1906 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Радченко Іван Купріянович, 1908 р. н.. Червоноармієць, рядовий 519 Стрілецького Полку, 81 Стрілецької Дивізії. Загинув 01.12.1943 р.

Радченко Трохим Остапович, 1902 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Сидорівський Андрій Григорович, 1918 р. н.. Червоноармієць, рядовий. Загинув 05.02.1942 р.

Сидорівський Григорій Григорович, 1918 р. н.. Червоноармієць, рядовий 124 Окремої Саперної Бригади. Загинув 30.11.1942 р.

Сидорівский Іван Григорович, 1923 р. н.. Червоноармієць, рядовий 29 Гвардійського Стрілецького Полку, 12 Гвардійскої Стрілецької Дивізії. Загинув 03.11.1943 р.

Середа Аврам Семенович, 1896 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Сахута Іван Опанасович, 1915 р. н.. Червоноармієць, старшина в\ч пп 75686.

Сахута Степан Опанасович, Червоноармієць, рядовий.

Сахута Степан Полікарпович, 1905 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Сахута Філімон Федорович, 1917 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Самоділок Андрій Федотович, р. н.. Червоноармієць, рядовий 237 Гвардійського Стрілецького Полку, 76 Гвардійскої Стрілецької Дивізії, 191 ОМСБ. Загинув 29.04.1945р.

Самоділок Григорій Опанасович, 1898 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Самоділок Іван Федотович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий 218 Гвардійського Стрілецького Полку, 77 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 10.07.1944 р.

Самоділок Микита Опанасович, 1913 р. н.. Червоноармієць, рядовий. в\ч пп 13426.

Самоділок Яків Опанасович, Червоноармієць, рядовий.

Самоділюк Сидір Опанасович, р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Савенко Іван Семенович, 1902 р. н.. Червоноармієць, рядовий 908 Артилерійського Полку, Проходив лікування у 5140 ЭГ. Помер 06.12.1944 р. Похований сел.Вайнеде, Лієпайський р-н, Латвія.

Савенко Максим Тимофійович, 1905 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Савенко Матвій Васильович, 1916 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Савенко Петро Акімович, 1900 р. н.. Червоноармієць, рядовий 956 Стрілецького Полку, 299 Стрілецької Дивізії. Загинув 01.09.1941 р. Похований с.Красне, Брянський р-н, Брянська обл.

Сподін Василь Вікторович, 1909 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Стайно Данило Іванович, 1908 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Стайно Микита Миколайович, 1909 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Стайно Микола Фролович, 1926 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Стайно Павел Опанасович, 1908 р. н.. Червоноармієць, рядовий 47 Стрілецького Полку, 15 Стрілецької Дивізії. Загинув 08.01.1944 р. Похований с.Буда, Калинковичський р-н, Гомельська обл.

Стайно Фрол Никифорович, 1892 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Солом'яник Іван Трохимович, 1926р. н.. Червоноармієць, рядовий 995 Стрілецького Полку, 263 Стрілецької Дивізії. Загинув 20.08.1944 г. Похований м.Акмяне, Литва.

Тебенко Семен Михайлович, 1906 р. н.. Червоноармієць, рядовий 956 Стрілецького Полку, 299 Стрілецької Дивізії. Загинув 05.09.1941 р. Похований с.Красне, Брянський р-н, Брянська обл..

Стоцький Олександр Васильович, Червоноармієць, рядовий.

Стоцький Хома Антонович, Червоноармієць, рядовий.

Теселько Григорій Пилипович, Червоноармієць, рядовий.

Теселько Кондратій Пилипович, Червоноармієць, рядовий.

Туровник Юхим Прокопович, 1910 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Туровник Микола Прокопович, Червоноармієць, рядовий. Проходив лікування у 466 ОМСБ. Помер від ран 07.02.1944 р. Похований с.Большиє Угороди, Шимський р-н, Новгородська обл.

Тройжон Олександр Прокопович, 1914 р. н.. Червоноармієць, рядовий 34 Стрілецької Дивізії.

Тройжон Матвій Юхимович, 1900 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Тищенко Олексій Дмитрович, 1911 р. н.. Червоноармієць, рядовий 376 Стрілецького Полку, 220 Стрілецької Дивізії. Загинув 24.06.1944 р. Похований с.Россасно, Дубровенський р-н, Вітебська обл..

Тітенко Григорій Архипович, 1914 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Тітенко Кіндрат Архипович, 1907 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Чепіга Петро Логвинович, 1917 р. н.. Червоноармієць, рядовий.

Ходько Павел Петрович, 1914 р. н.. Червоноармієць, рядовий 200 Гвардійського Стрілецького Полку, 68 Гвардійської Стрілецької Дивізії. Загинув 02.05.1945 р. Похований м.Мюрсусшлах, Австрія.

Щепотка Максим Станіславович, 1925 р. н.. Червоноармієць, рядовий. Загинув 03.02.1944 р.

Кандиба Іван Федорович, 1922р. н.. Червонофлотець, стройовий. Призваний Корюківським РВК. Пропав без вісті 27.03.1943 р.

На різних фронтах пройшло бойове хрещення деяких наших вже покійних ветеранів війни та праці, земляків-сахутівчан:

- під Москвою воювали Кузуб Григорій Корнійович, Милейко Семен Григорович, Стеценко Андрій Тимофійович, Самоділок Семен Панасович;

- з містом Ленінградом пов'язана воєнна доля Антоненка Василя Ілліча;

- під Сталінградом проявили себе Бугай Василь Павлович, Ларченко Григорій Семенович;

- під час форсування Дніпра та звільнення території України проявили себе Наумчик Антон Євлантійович, Петрик Григорій Полікарпович, Наумчик Юхим Федорович, Холодницький Григорій Федорович, Пономаренко Сергій Адамович, Гузь Михайло Олексійович, Милейко Семен Григорович, Циганок Сергій Андрійович, Сахута Анатолій Панасович, Штирхун Григорій Петрович, Бабич Григорій Петрович, Адамчик Олександр Михайлович, Середа Федосій Аврамович, Сподін Андрій Вікторович, Чміль Іван Іларіонович, Тройжон Петро Іванович, Лисовенко Григорій Федорович, Полєвик Йосип Микитович, Наумчик Григорій Карпович;

- на фронтах Прибалтики, Східної Прусії та Польщі звільняли чужі землі від фашистів Верещако Віталій Георгійович, Костючок Іван Макарович, Верещако Олександр Георгійович, Білецький Григорій Панасович, Верещако Остап (Євстафій), Цибулько Олексій (Лексій) Демидович,Тищенко Василь Дмитрович;

- у боях за Севастополь відзначився Ларченко Григорій Іванович, а на Далекому Сході закінчував Другу світову Мойсієнко Дмитро Мартинович.

В перші дні і неділі після початку Великої Вітчизняної війни в селі була створена підпільна партизанська група, яка повинна була вести боротьбу з фашистськими окупантами. В урочищі Городок знаходилася законспірована військово-продовольча база, закладена таємно ще в перші дні війни. Очолював партизанську групу житель с. Киселівки Нижнік Йосип, присланий із партизанського загону Короткова. В підпільній групі активно діяли Сахута Іван Вікторович, Наумчик Микола Сидорович (голова колгоспу), Бордаков Степан Силович (голова сільради), Хоменко Терентій Єлисейович, Васько Григорій Дмитрович, Сахути Надія Несторівна та Матвій Несторович, Наумчик Тимофій Сидорович, Бабич Мотря Олександрівна, Наумчик Тетяна Данилівна.

Хоч і не доречно, але виникає питання, як могло тодішнє керівництво залишати на підпільну роботу в селі комуністів, голів колгоспу та сільської Ради цього ж села, начальника дорожнього відділу чи секретаря райкому партії, котрі у свій час сприяли проведенню репресивних заходів проти окремих категорій своїх громадян: "здиранню" всіляких мислимих і немислимих податків, "розкуркулюванню", експропріації майна та відправленню туди "де Макар телят не пас". На яке "чудо" вони мали розраховувати?

Архівні документи свідчать, що упродовж перших 4-х місяців окупації партизани практично тримали владу у своїх руках на більшості території Корюківського і Холминського районів.

Перші окупанти з’явились у селі не зразу після окупації району, і були це не німці, а мадяри (венгри), які воювали на стороні гітлерівської Німеччини.

Дуже змістовно описано ці дні у спогадах (лист-заява) очевидця, старшого сина Наумчика Миколи Сидоровича, колишнього кадрового військового – відставника Наумчика Леоніда Миколайовича. Багато чого у спогадах суперечливого, не зовсім відповідає дійсності, але…

«Військовому Комісару

м. Корюківка

Чернігівської обл.

від Ветерана Збройних Сил Союзу РСР

члена КПРС з 1956 р. Н а у м ч и к а

Леоніда Миколайовича, проживавшого

в м. Гродно БРСР вул. Соціалистична

будинок-51а, кв.-18

Я народився в селі Сахутівка Корюківського р-ну. Мій батько Наумчик Микола Сидорович 1904 року народження. З 1930 року організатор колгоспу ім. Шевченко, а потім і беззмінний голова цього колгоспу до початку Великої Вітчизняної війни, член КПРС з 1930 року.

Коли почалася війна 22 червня 1941 року, я добре пам'ятаю цей день. Зв'язку з районом не було, радіоточок теж не було, про початок війни не знали. В середині дня прибув посланець з району на коні, вручив моєму батькові пакет, після цього провели мітинг і почалася мобілізація. До вечора всі підлягаючі призову, проводжаючі зібралися в центрі села. На колгоспній машині і підводах разом з усіма і мій батько відправились до Корюківки. У районі він зустрівся з першим секретарем райкому Паньковим, про що була розмова мені не відомо, але батько на наступний день повернувся додому і займався виконанням завдань, отриманих в районі, відправленням коней, худоби. Батько був залишений по броні для організації партизанського руху. Добре пам'ятаю, як в червні - липні пізно ввечері до нас під'їжджали машини накриті брезентом, батько їх супроводжував в район хутора Самсонівка. Там все розвантажували і складали в будівлі і підвали у надійних людей, частину закопували в лісі на «Лисій горі». Вантаж був: зброя, боєприпаси, взуття, продукти, махорка та ін.

У вересні місяці протягом цілого тижня у нас жив і працював з батьком Перший секретар обкому партії Олексій Федорович Федоров. Двічі Герой Радянського Союзу, колишній командир партизанського загону.

Пам'ятаю, батько ховав партійні і колгоспні документи, після звільнення нашого села я частина їх знайшов, в тому числі і Акт закріплення землі за колгоспом і передав всі документи бувшому у той час голові колгоспу Васько Г. Д.

Під час наступу німці через наше село не проходили і ми їх не бачили до грудня 1941 року. Колишні «куркулі» так тоді в тридцятих роках їх називали це: Євус Максим, Лисенко Тимофій, Ковтунович Федір почали ходити в м. Мена, там була німецька комендатура, вони повідомили німцям, що в селі Сахутівка залишилися комуністи- партизани, голова колгоспу Наумчик Микола Сидорович, голова с/р Бордаков Степан Силович, начальник дорожнього відділу Хоменко Терешко, секретар райкому партії Наумчик Тимофій Сидорович, рідний брат батька, Наумчик Михайло Данилович, племінник батька. Всі вони були залишені по броні.

Після декількох відвідувань комендатури зрадниками в Мені, в грудні місяці (в Сахутівка) приїхав із Мени каральний загін мадяр в складі 100 чоловік. Їх інформатором і провідником в Сахутівці був житель нашого села - зрадник Наумчик Михайло Петрович, 1925 р. народження нині покійний, який знав про поховання майна для партизан, а сам уже почав там де чим користуватися. Він же знав, що керував цим всім мій батько, він же вказав німцям де перебував батько, а він в той час знаходився в колгоспній клуні, його там і взяли німці і під конвоєм повели до племінника Наумчика Михайла Даниловича, який брав участь у війні з фінами, за що був нагороджений Медаллю за Відвагу. В той день в цьому будинку шістьох людей розстріляли і будинок підпалили. У будинку в цей час був і провідник німців Наумчик М.П., який після розповідав наступне: що мого батька почали страчувати, вимагали, щоб він про все зізнався. Коли до нього підійшов начальник німецького загону, батько сильно вдарив його в обличчя, вибіг з дому і став тікати по доріжці на центральну дорогу, німці почали стріляти у вікно по батькові. Розривна куля йому влучила в потилицю, при вильоті вирвала губи, підійшли до нього німці, зняли з нього нові чоботи, чимось облили і запалили. Коли вони поїхали, через 20 хв. я був уже там, де лежав батько, снігом загасив все, що залишилося, у батька були відрізані вуха і ніс. В той день у селі вбили сім чоловік, а жінку в якої в сараї знайшли речі для партизан за підказкою Михайла, її повісили на «журавлі» колодязя.

На початку цього місяця, точніше 5 листопада 1988 року отримавши лист від свого рідного брата Наумчика Валерія Миколайовича котрий нині проживає в с. Сахутовці в батьківському ж будинку, прочитав його лист і стало мені дуже прикро від того, що про батька у військкоматі ніхто нічого не знає, його немає в списках учасників партизан. Як це вийшло, про це я хочу Вас запитати. Адже якби його призвали в той час на фронт, він, можливо, і живим би залишився, але йому були поставлені інші завдання і він сумлінно виконував постанови партії і нашого уряду, а залишився нікому не відомим, навіть владі, так само як і 1-й Секретар райкому партії Паньков, який був страчений німцями і був повішений на воротах цукрового заводу, нині паперової фабрики, що він, напевно, ніде і в списках не числиться???

Те що я Вам написав все є чистою правдою. Ви можете упевнитися у всьому, пославши людину з військкомату, ще живі у Сахутівці люди, котрі знали мого батька і які можуть підтвердити те що я написав.

Я сподіваюся, що Ви проявите до мого прохання доброзичливість, відновите добре ім'я мого батька в списках учасників партизанського руху. Адже він уже мертвий і ніяких пенсій і пільг не потребують, єдине, що я прошу, видайте довідку моєму братові Наумчик В.Н., адже він живе в тому будинку, де жив батько. Відновлення в списках партизан мого батька буде дуже дорогим для наших дітей і онуків. У мене два сини - юрист і офіцер РА та четверо онуків. Я їм все це про діда розповідав.

Якщо Ви не маєте права вирішити дане питання, дайте відповідь мені коротко. Я буду звертатися з аналогічним листом до тов. Федорову О.Ф. і в Раду Ветеранів України. Бажаю Вам успіхів у роботі. Доброго здоров'я! Моя адреса: 230023 м Гродно, вул. Соціалістична, будинок-51а, кв.-18

26 листопада 1988 р. Наумчик Леонід Миколайович»

Активну участь у боротьбі з фашистами приймала молодь. Комсомолець Висоцький Григорій разом з друзями виготовляли і розповсюджували листівки, розшукували і постачав партизанам зброю та боєприпаси. Німці знайшли листівки і заарештували юнака. Від страти його врятувала дівчина Бабич Олександра, яка допомогла йому втекти. За це німці по-звірячому розправилися з його дідом та бабусею, розстріляли їх і спалили разом з хатою.

Німецько-фашистські загарбники в роки окупації грабували місцеве населення, забирали худобу, хліб, одяг. Непокірливих убивали, вивозили до Німеччини. Молодь, особливо комсомольці, ховалась у лісових схоронах та в болотних хащах. Приміщення сільської Ради перетворено в стайню, колгоспні приміщення наполовину зруйновані. Було вивезено більше 20 чоловік, спалено 3 двори, повністю страчено 3 сім’ї, повішено та розстріляно 23 чоловіки.

Ось тільки дев’ять з них, розстріляних і спалених карателями в кінці 1941 року, що лежать безіменні у всіма забутій і занедбаній братській могилі та окремо на Наумчиківському кладовищі (потрібне уточнення!!!):

БАРДАКОВ Степан Силович, 1903 p.н., голова сільради. Розстріляний 07.01.1942 p. Похований с. Сахутівка.

ВИСОЦЬКА Марфа Вікторівна, 1866 p.н. Спалена карателями 02.12.1941 p. Похована с. Сахутівка.

ВИСОЦЬКИЙ Опанас Аврамович, 1865 p.н. Спалений карателями 01.12.1941 p. Похований с. Сахутівка.

НАУМЧИК Василь Данилович, 1923 p.н. Спалений карателями 02.12.1941 p. Похований с. Сахутівка.

НАУМЧИК Меланія Данилівна, 1921 p.н., учитель. Спалена карателями 02.12.1941 p. Похована с. Сахутівка.

НАУМЧИК Микола Сидорович, 1903 p.н., голова колгоспу. Спалений карателями 02.12.1941 p. Похований с. Сахутівка.

НАУМЧИК Наталія Данилівна, 1927 p.н., учениця. Спалена карателями 03.12.1941 p. Похована с. Сахутівка.

ХОМЕНКО Терентій Антонович, 1915 p.н., начальник дорвідділу. Розстріляний у 1941 p. Похований с. Сахутівка.

ХОМЕНКО Терентій Єлисейович, 1911 p.н., службовець. Розстріляний у 1941 p. Похований с. Сахутівка.

У 1941 році школа була закрита. В період окупації села фашистськими загарбниками з 1942 року у школі були організовані тільки молодші класи. Учнів навчали усього лиш української і німецької мов та початкових основ математики. На протязі всієї окупації в головному приміщенні школи знаходилась поліційна дільниця (старший поліцай - сахутівчанин Капітан Степан Максимович), а школярів «навчали» у приміщенні № 2.

За роки війни короткочасними шкільними директорами були: довоєнний викладач у старших класах Шум (відоме тільки одне прізвище), Цибулько Тетяна Демидівна, Шматок Іван Дем'янович, Терещенко Галина Володимирівна. Деякі працівники школи та учні були зв'язані з партизанами.

Перші дні березня 1943 року відомі всьому світові Корюківською трагедією – самою страшною сторінкою фашистсько-гітлерівських злочинів за весь період Другої світової. Близько 7000 тисяч мирних жителів за дві доби розстріляно та заживо спалено карателями, на місці практично всіх будівель бувшого райцентру залишились тільки згарища. Партизанське з’єднання О. Федорова, яке в цей час базувалось в лісах за 15-20 кілометрів та готувалось до рейду, могло дати притулок та зачислити в особовий склад тільки здорових і молодих. Сотні людей похилого віку, хворих та діти, котрі змогли якимось чином раніше чи пізніше вислизнути з того пекла, отримали притулок у навколишніх селах. Особливо багато добрих слів і подяк в адресу щирим та привітливим, хлібосольним сахутівчанам знаходимо у спогадах десятків корюківчан тих років та їх нащадків.

21 вересня 1943 року, на свято Другої Пречистої, вся Корюківщина була звільнена від окупантів. Разом з своїм Храмовим Святом щорічно сахутівчани відмічають і день визволення від окупантів. Але по військових зведеннях тих часів 676-й стрілецький полк 15-ї стрілецької ордена Леніна, двічі Червонопрапорної дивізії 61-ї армії, зосередившись в 6.00 ранку 19.09.43 р. у лісі північно-західніше Домашлина та переборюючи опір дрібних груп противника до 12.00 оволодів х. Сахутівським і Наумникове; до 16.00, обійшовши групи прикриття з півночі, оволодів Олександрівкою...

В перші ж дні армійська призовна комісія призиває і відправляє на фронт юнаків, котрі за віком на початку війни не були призвані. Усі вони, бувші під окупацією, вважаються ненадійними і в абсолютній більшості, необучені та необстріляні, направляються в армійські полки, мало не штрафниками. Це їхніми безіменними могилами стали білоруські Пінські болота; це вони лежать в сотнях і тисячах братських могил на берегах Дніпра-Славутича; їхні відомі і невідомі імена викарбувані на обелісках Львівщини та Волині, Польщі та Німеччини тощо.

Кiлькiсть переглядiв: 118

Коментарi