У наступні два роки (1990-1992), при головуванні вже сахутівчанина Білецького Миколи Григоровича, в передовиках доярка Наумчик Марія Володимирівна та тракторист Примаченко Микола Олександрович.

З 1992 по 1995 роки головує в колгоспі Кузуб Леонід Григорович. Костючок Тамара Василівна - передова доярка. Але поголів'я худоби різко зменшується. Немає чим удобрювати поля, мінеральні добрива стають "не модними" та і на їх придбання не вистачає ресурсів. Зростають катастрофічно ціни на паливно-мастильні матеріали - і так вже застарілі трактори з автомобілями спиняються , "розкурочуються" та здаються в металобрухт. Стає нерентабельним вирощування льону: скирти вже висушених, готових до реалізації снопів найпростіше спалити, чим везти з величезними збитками на Сядринський чи Киселівський (під Черніговом) льонозаводи.

Ситуація розвалу колгоспу продовжується при головуванні Корженка Олексія Анатолійовича (1995-1996 р.р.).

Останні роки керування повним розвалом та ліквідацією колгоспу імені Шевченка було доручено корінній сахутівчанці Петрученко (Наумчик) Ганні Іванівні. Правдами і неправдами розпайовуються колгоспні землі, діляться будівлі та інвентар, залишаються без роботи багато селян. Колгосп імені Шевченка на 70-му році існування завершує свою діяльність.

З мізерних залишків колгоспного майна в 2000 році створено так зване комунальне підприємство, яке по 2008 рік очолював Берека Павло Антонович. З 2008 по 2010 роки цім комунальним підприємством, уже під назвою "Батьківщина", керував Кокоша Володимир Олександрович.

Кiлькiсть переглядiв: 87

Коментарi