Радониця (Діди) у Сахутівці

2017-04-25

Вхід до Сахутівського кладовища

Пом'янімо незлим тихим словом... Радониця – це день поминання покійних родичів. У цей день прийнято відвідувати могили близьких і влаштовувати на кладовищі поминальну трапезу. Частина продуктів, які приносять з собою, роздають бідним. Радониця зовсім не є днем жалоби, навпаки, у цей період необхідно згадати все добре, що пов'язано з покійними родичами і радіти їх перебуванню у Царстві Небесному.
Святкується Радониця на 9 день після Великодня, тому дата свята змінюється щороку. Радониця в 2017 році випадає на сьогодні, 25 квітня. Наумчиківське кладовище

Історія свята

Радониця є дуже давнім святом, який відомий ще з часів язичництва. Згідно легендам, Радоницями називали язичницькі божества, які були хранителями душ покійних і уособлювали шанування померлих. В честь Радониць на кургани приносили жертовні підношення і влаштовували бенкети, виявляючи таким чином повагу до душ померлих.

З приходом на землі Русі християнства, язичницькі традиції намагалися викоренити, проте Радониця дуже гармонійно вписувалася в православний календар і не суперечила канонами віри. У більш ранні часи це свято було вихідним днем, однак з приходом радянської влади він перестав вважатися таким. За роки існування СРСР багато традиції Радониці були забуті, а деякі спотворені. Так, сьогодні деякі люди в цей день вживають на трапезу алкоголь та навіть поливають їм могили, що категорично не схвалюється церквою.

В народі це свято відоме і під іншими назвами: Діди,Тризни, Батьківський день, Могилки, Навоїв день. За деякими легендами, назва Радониця пішло від слова «радість», «рід» і «спорідненість», тому вважалося, що в цей день не можна сумувати і лити сльози за покійним.

Традиції святкування Радониці

На Радоницю прийнято приносити на цвинтарі всі ті страви, які традиційно готуються на Паску: фарбовані курячі яйця, паски і т. д. Багато людей відвідують могили рідних на Великдень, однак ця традиція суперечить канонам християнства, згідно з яким, на кладовищі не можна приходити ще 9 днів після Воскресіння Христова. Відвідувати могили на Великдень люди почали за часів радянської влади, коли вихідний на Радоницю скасували.

У цей день необхідно відвідати православну церкву, де буде проводитися священна літургія. У церкві обов'язково потрібно помолитися про покійних родичів, поставити свічку і подати заупокійну записку. Після цього прийнято йти на кладовище, прибирати на могилах родичів, виносити сміття і пообідати великодніми подарунками. Трапеза повинна бути достатньо скромної, дозволяється випити трохи вина, проте зловживати алкоголем не варто.

Деякі люди залишають на могилах чарку горілки і хліб, однак цей звичай церква не сприймає. Залишки трапези прийнято роздавати бідним, голодним і всім тим, хто в них потребує. Пам'ять покійних також можна від їх імені вшанувати добрими справами. На могилі можна залишити запалену свічку або лампадку. Протягом всього наступного дня слід вести себе скромно, не можна вживати алкоголь і злословити.

Деякі традиції святкування Радониці відрізняються, залежно від регіону країни. Так, в деяких областях було прийнято відставляти на ніч на підвіконні хлібні крихти і стакан води – цим у будинок залучалися душі покійних рідних. В інших регіонах під час святкування на стіл неодмінно ставили три порожні тарілки, які повинні були служити померлим сніданком, обідом і вечерею.

Прикмети на Радоницю

Існує кілька прикмет, які наші пращури звертали увагу на Радоницю. Так, вважалося, що якщо людина в цей день не згадає своїх покійних родичів, то про нього після смерті, ніхто не згадає. Також на Радоницю заборонялося працювати в полі, інакше не буде доброго врожаю. Всі домашні справи у це свято було прийнято робити з ранку, в обід відвідували кладовище, а ввечері відпочивали, а молодь влаштовувала гуляння. На Радоницю також завжди чекали дощу – дощова і безвітряна погода означала, що рік буде щасливим. Якщо дощ пройшов вранці, а після цього почався сильний вітер, то це вважалося поганою прикметою. Коли в цей день починався дощ, всі вибігали на вулицю і вмивалися дощовою водою, вірячи, що це принесе щастя.

Якщо в цей день дощ супроводжувався громом, то молоді дівчата і жінки вмивалися «небесною водою» через срібні або золоті кільця – вважалося, що це збереже молодість і красу.

Наші предки вірили, що на Радоницю прийшовши на могилу до покійного родича, можна попросити у нього віщий сон. Згідно з переказами, сни в майбутню ніч є особливими і можуть допомогти передбачити майбутнє.

Радониця є глибоко символічним і давнім святом, яке відзначають у різних країнах. Багато традиції його святкування, на жаль, були забуті в часи існування СРСР, коли церква не схвалювалась. Частина звичаїв була перекручена, тому сьогодні церква займається їх роз'ясненнями та поверненням правильних традицій святкування Радониці.

В це свято головне – пом'янути покійних рідних, відвідати їх могили і помолитися за них. Якщо ви не дуже добре знайомі з тим, як потрібно відзначати Радоницю, або у вас просто немає можливості піти на цвинтар, то просто сходіть в церкву, поставте за померлих родичів свічку і проведіть цей день в добрих думках про тих, кого більше немає з вами.

З використанням матеріалів сайту 2017рік.рр.ua