54 роки потому

2017-08-03

wym-15084957720293-го серпня 2016 року у Тамари 6 серпня у Маріїного чоловіка Бориса відсвяткували 80-ти літні ювілеї. На це свято з’їхалися усі чотири сестри. Хоча у такому поважному віці це було не легко. Сльози радості та щастя, багато розмов, спогади… Але ще збираються діждатися 80-ти літній ювілей найменшої Марії і відсвяткувати у такому ж складі, якщо,звичайно, на те буде воля Божа.

Тамара з синомЗліва, за кущиками, садиба ЛемешівТамара Добридень (Лемеш)

Оцифровуючи свої перші роликові фотоплівки, зняті подарованим мені школою фотоапаратом "Зоря" в далекому 1963 році, в кінці третьої плівки було виявлено п'ять зовсім неякісних негативів, котрі в ті часи ретушувати та друкувати на фотопапері було досить-досить складно. Новітні цифрові фототехнології дозволили на початку 2017 року більш-менш зносно "відфотошопити" для особистого архіву ці знімки, але минулі з тих часів 54 роки життя стерли з пам’яті точну інформацію про імена жінки-красуні та її синочка.

Знаючи приблизно з якого вони «роду-племені», направив світлини до міста Гомеля (Республіка Білорусь) палкій прихильниці нашого сайту Чибісовій Олі, котра передала одержану інформацію своїй мамі. Чибісова (Мойсієнко) Тетяна Дмитрівна, випускниця Сахутівської школи 1966 року та моя троюрідня сестра, впізнала на знімках колишню сусідку Добридень (Лемеш) Тамару Юхимівну та її сина Добридень Володимира Миколайовича.

Ось така більше чим піввікова історія цих світлин. Нехай вони будуть трохи запізнілим подарунком Тамарі Юхимівні з нагоди її минулорічного ЮВІЛЕЮ від колишнього сусіда Вовчика Середи, котрий, тільки «ставши на ноги», дуже любив ходити з подвір'я бабусі Уляни через тин та сусідські городи «гулять до Лемешових дівок».

Володька Добридень

Осінь 1963 року