У матеріалах до Нюрнберзького процесу Корюківську трагедію визначено як найбільше масове знищення місцевого мирного населення на окупованих територіях за весь період Другої світової війни. Розправа над безневинними людьми у Корюківці за кількістю жертв перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице, французький Орадур.

За радянських часів інформація про цю трагедію замовчувалася - на думку тодішніх ідеологів режиму, вона кидала тінь на радянських партизанів, адже саме за їхню діяльність нацисти покарали безневинних мешканців Корюківки. Як відомо, саме в районі Корюківки зародився на Чернігівщині партизанський рух, який з вересня 1941 року очолив Олексій Федоров, майбутній двічі Герой, командир Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання. Незадовго до розправи в Корюківці, у лютому, нацисти спалили сусідні села Гуту Студенецьку, Тихоновичі, частину Перелюбу. Саме тоді партизанське з'єднання Федорова повернулося з Брянщини й розпочало збір продовольства у навколишніх селах, вчинило кілька дрібних акцій проти окупантів.

У ніч проти 27 лютого 1943 року гарнізон Корюківки, який складався переважно з солдатів-угорців, було розгромлено. Одночасно були влаштовані диверсії на залізничній станції, підірвані майстерні, склад пального, ешелон і міст.

Уранці 1 березня 1943 року каральний загін з мадяр і есесівців оточив Корюківку й заходився винищувати мирне населення. Людей зганяли в приміщення ресторану, земвідділу, у театр, клуб, поліклініку, дитячу консультацію, школи, на церковне подвір'я. Партіями по 50-100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на стать і вік. 2 березня набиті трупами будинки почали підпалювати, але вбивства тривали. До кінця дня містечко було знищено вщент.

Як розповідають свідки, 9 березня гітлерівці повернулися на згарище для остаточної зачистки. За офіційними даними, на момент трагедії партизанські загони Федорова розміщувались в Єлінських лісах поблизу Корюківки і налічували близько 5,5 тисячі чоловік, але жодної допомоги мирним жителям не надали, хоча каральні загони СС налічували не більше 300-500 чоловік.

За роки Другої світової війни це найбільша за кількістю жертв трагедія в одному населеному пункті.