2022-07-01
Наталія РУБЕЙ - журналістка видання Сусіди.Сіty та Корюківської районної газети «Маяк»
Медалістка з Корюківки Марія Берека передумала вчитися на судмедексперта. Вирішила стати соціологом.
Світлини та текст Наталії Рубей. Марія Берека, срібна медалістка Корюківської гімназії.
Не таким юна корюківчанка уявляла свій останній навчальний рік у школі. Які думки про «вчора» та «завтра» у випускниці Корюківської гімназії, про що вона мріє, що згадуватиме? Сусіди.Сіty поспілкувалися зі срібною медалісткою Марією Берекою.
Марія Берека з Сахутівки долучилася до нинішніх однокласників-корюківчан у третьому класі. До цього дівчинка два роки навчалася у своїй сільській школі. Ба більше, мешкала поруч. Навесні уроки сахутівських школярів проходили під спів солов’їв, які гніздилися у кущі бузку під школою.
Тут навіть білочки жили! Але учнів у сільському храмі знань була жменька. Тож коли Сахутівська школа припинила своє існування, Марія Берека з однокласником Сергієм Кугуком спочатку пішли до Корюківської другої школи, початкової, а згодом і до гімназії.
Сахутівська школа. Світлина Володимира Середи. Сайт http://www.sahutivka-zosh.edukit.cn.ua
У початковій школі у вчительки Наталії Левченко їх було тридцять троє. У гімназію клас перейшов під керівництво вчительки англійської мови Ірини Кугук. Після дев’ятого — частина учнів стали студентами, і в класі їх залишилося двадцять: 14 хлопців і 6 дівчат.
У школі Марії Береці завжди подобалася історія й українська література. Легко давалася українська мова, бо зростала в її атмосфері з дитинства. Мама Галина Анатоліївна була вчителькою початкових класів, 30 років навчала малечу. З цих предметів Марія неодноразово відзначалася на олімпіадах, була стипендіатом серед обдарованої молоді громади.
Складніше у неї було з математикою. З цього предмета має 9 балів. Зізнається: якби можна було повернути шкільний час, то більше уваги приділила б математиці й англійській мові
Маша до останнього розглядала міста Чернігів і Київ для вступу до вишу. Але вибір свій зупинила все ж на столиці. З дитинства й до дев’ятого класу дівчина мріяла стати судмедекспертом або патологоанатомом. За останні два шкільні роки кардинально змінила свої погляди та обрала інший напрям.
— Хочу вивчати соціологію, — каже Марія. — Мені імпонує ця сфера: об’єктивно сприймати ситуацію, вміти її аналізувати, описувати й оцінювати, абсолютно не втручаючись у сферу дослідження, а ніби спостерігаючи збоку.
Колись випускники їй здавалися великими й крутими. Нині, коли сама закінчила школу, Марія так не думає. Автор світлини: Наталія Рубей
Мама підтримує свою донечку. Переконана: не треба відмовляти дитину від її вибору. Важливо, щоб душа лежала до обраної спеціальності. Її доньки самі обрали собі професії. Старша Наталія вивчилася на вчителя біології й екології, середня Катерина вивчає культурологію.
Не тиснутимуть батьки й на Марію, яка мріє стати соціологом. Хай буде так. Їхня самостійна та вимоглива до себе менша донечка обов’язково справиться. Маша не приховує: сумуватиме за своєю затишною Сахутівкою, за батьками, школою. А мама не дає їй надовго затримуватися в такому настрої, налаштовує на те, що все найцікавіше й найкраще в її житті — попереду.
— Я завжди казала, що діти не повинні стерегти батьків удома, мають їхати за перспективою, розвиватися, — каже Галина Анатоліївна. — Дорослі сини та доньки — як відрізані від хліба скибки: притулити можна, а цілим не стане.
Маша з мамою Автор: Наталія Рубей
Марія Берека не таким уявляла свій останній рік у школі. Припускала, що може бути карантин через коронавірус, але війну не уявляла. Як і всі дівчатка, хотіла випускний вечір і красиву сукню. Натомість довелося закінчувати школу і без випускного, і без шкільного альбому.
Сьогодні Марія понад усе хоче, щоб якнайшвидше закінчилася війна перемогою України, щоб справдилася її мрія про вступ до вишу. Хоче обов’язково реалізуватися за фахом. І радить нинішнім школярам насолоджуватися дитинством і не поспішати дорослішати, адже ніхто не знає, які виклики їм вготовані життям попереду.