Події давніх 30-х років

2015-08-16

Зброя повстанців Корюківщини, вилучена в учасників «Партії вільного козацтва», у 1931 році (світлина 1)

Мотлох Іван Савович (світлина 2)

Зброя повстанців, вилучена в 1932 році у с.Самсонівка при арешті Мотлоха Івана Савовича (світлина 3)

Іван Савович Мотлох (світлина 4 із судової справи)

На Корюківщині утворилася "Партія вільного козацтва"

У серпні 1931 року в селах Корюківського та Менського районів Чернігівської області виникла повстанська організація «Партія вільного козацтва», яка охоплювала майже 200 осіб. Отаманом став Степан Іванович Мосол, начальником штабу — Іван Петрович Заборовський. В організації виокремився бойовий загін чисельністю 30 осіб. Вони мали на озброєнні гвинтівки російського й іноземного виробництва, мисливські рушниці, обрізи, револьвери, гранати й шаблі.

На підпільних зборах розробили програму організації. Основні положення: проголошення єдиної, неподільної, самостійної України; незалежна праця й вільна торгівля; зрівняння в правах усіх селян і робітників; скасування хлібозаготівель; повернення землі розкуркуленим; створення державного апарату за зразком Запорозької Січі. Готували загальне повстання для захоплення влади на території Корюківського, Сновського, Менського й Березнянського районів, де існували повстанські осередки.

23 вересня 1931 року на засіданні Сахутівської сільської ради С.М.Скрипка за дорученням керівників організації повстанців назвав себе представником тисячі вільних козаків і закликав боротися проти господарсько-політичних кампаній на селі. Він заявив, що на боротьбу з більшовиками вже організовано мільйони людей. Тоді ж, у вересні, у селі Олександрівка Корюківського району повстанці розгромили сільську раду, колгоспні ремонтні майстерні і напали на радянських активістів. Учасники організації поширювали відозви від імені Партії вільного козацтва, яка «розбиває кайдани неправди» і владу, що прирікає людей на голодну смерть.

На придушення повстання кинули підрозділи ГПУ. За участь у ньому засудили 67 осіб, зокрема 9 — до вищої міри покарання — розстрілу із заміною на ув’язнення у концтаборі на 10 років. У жовтні 1931-го було вилучено 7 гвинтівок, 5 обрізів, 5 револьверів, гранату і 200 набоїв. Частину зброї повсталим вдалося сховати. Наступного року в одного з учасників повстання, жителя с.Самсонівки, Івана Мотлоха, під час обшуку виявили ще частину повстанської зброї. Його засудили до 10 років ув’язнення у концтаборі.

Учасників повстання Невшупу Якова Андріановича, Желудовського Пилипа Онуфрійовича та Петрика Сергія Івановича було ребілітовано 9 вересня 1967 року. Ще сорок засуджених осіб реабілітовані 4 вересня 1989 року. Решті засудженим рішенням від 7 червня 1990 року вироки признано обгрунтованими. Невідома також доля згадуваних у справах Адамчика М.П. та Онищенка К.Н.

Про усі ці події ніхто іх земляків-сахутівчан, жителів навколишніх сіл і районів ніколи не згадували. А тож були наші односельці, народжені на нашій благодатній землі. Вони зростали, навчались у наших школах, жили і працювали, не були байдужими до брехні та несправедливості. Вони хотіли свободи, волі та щастя як для себе так і для всіх наступних поколінь.