Мій найдорожчий ЮВІЛЕЙ!!!

2019-12-22

Сьогодні, 22 грудня, виповнюється рівно 50 років, як почався мій перший робочий день на тодішній Київській фабриці по виробництву діамантів. А 1 квітня 2019 року в останьє переступив поріг ТОВ «Завод «Ізумруд», пропрацювавши на ставшому рідним підприємстві 49 років 3 місяці та 10 днів, трішечки не «дотягнувши» до його славного 50-річного Ювілею.

В п'ятницю, 19 грудня 1969-го, на Миколая, вперше прийшов до фабричного відділу кадрів. Моїм оформленням на роботу займалась тодішня інструктор ВК Сидоренко (Химич) Рита Платонівна. Після бесіди з заступником директора по кадрам і побуту Ніколаєнком Юрієм Гнатовичем був зачислений в групу учнів-оганувальників алмазів у діаманти та отримав місце у гуртожитку. Без традиційної місячної перевірки і ще не маючи перепустки, з понеділка приступив до роботи-навчання. Моїми наставниками-інструкторами були Валентина Мінченкова, а потім Віталій Кущ. Значну допомогу в процесі швидкого освоєння досить специфічного процессу огранування надали сусід по 314 кімнаті Віктор Котусєв та його товариші-смоляни Анатолій Сидоров і Олександр Попенков. Дякуючи їм та своїй наполегливості на початку березня 1970 року достроково успішно здав екзамени та був направлений гранувальником 4-го розряду на дільницю № 9 цеху № 2 до майстра Капустіна Владлена Леонідовича.